10 Липня 2020
Медичне обслуговування у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до:
· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);
· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);
· Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 “Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах”,
· Спільний наказ МОН та МОЗ України від 30.08.2005 № 432/496 “Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі”,
· Статут закладу дошкільної освіти
. Наказ МОЗ України від 24.03.2016 №234 “Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів”,
. Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 “Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах” (із змінами)
В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі.
Медичне обслуговування дітей здійснюється штатним середнім медичним персоналом:
– сестра медична старша – Погуляй Лілія Володимирівна.
– сестра медична з дієтичного харчування – Шапка Олена Миколаївна
У своїй роботі сестри медичні керуються чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки.
Десять порад батькам від медичної сестри
Порада 1. З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.
Порада 2. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.
Порада 3. Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.
Порада 4. Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря ( отоларинголога).
Порада 5. Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.
Порада 6. Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.
Порада 7. Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.
Порада 8. Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).
Порада 9. Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.
Порада 10. Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).
КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
ЯКІ ПРОДУКТИ ВЖИВАТИ ЩОБ ЗДОРОВУ УСМІШКУ МАТИ
v ВІТАМІН Д Стимулює засвоєння кальцію з відкладанням його у кістках, зокрема в зубах. Виробляється в організмі під впливом ультрафіолетових променів і міститься в трісці, палтусі, пшениці, яєчному жовтку, авокадо, олії.
v ВІТАМІН С Поліпшує здатність організму засвоювати кальцій, має протизапальну дію. За тривалої недостатності цього вітаміну в організмі виникає цинга – захворювання, за якого кровоточать ясна та випадають зуби. Міститься в шипшині, чорній смородині, червоному перцю, солодкому перцю, хроні, цитрусових, щавлі, суниці, редисці, агрусі, капусті білокачанній, помідорах, картоплі, броколі, манго, петрушці, яблуках, абрикосах, шпинаті.
v ВІТАМІН В6 Сприяє зміцненню структури зубів та ясен, бере участь в обмінних процесах. Міститься в пророщеному зерні, горіхах волоських, фундуці, шпинаті, картоплі, моркві, капусті білокачанній, помідорах, полуниці, черешні, апельсинах, лимонах, м’ясі, молочних продуктах, яйцях курячих, бобах.
v КАЛЬЦІЙ Ca Основний будівельний матеріал для зубів. Міститься в молочних продуктах, м’ясі, рибі, та морепродуктах, горіхах, зелені, капусті білокачанній, бобових, зелених овочах
v ФОСФОР Р Сприяє зміцненню зубів. Продукти харчування, у яких він міститься: м’ясо, риба, зокрема лосось, сардини, печінка тріски, креветки, горіхи волоські, вівсяна каша, житній хліб, сочевиця, соя, пророщена пшениця, зелень, груші, молочні продукти.
v ФТОР F Бере участь у процесах формування зубної емалі та дентину – міцної кісткоподібної тканини, яка лежить в основі зуба. Міститься в питній воді, кухонній солі, морській рибі, хлібі з борошна грубого помелу, чорному чаю, горіхах, цибулі ріпчастій, картоплі, яблуках, грейфруті, рисі, шпинаті, курятині, молоці, яйцях курячих.
v ЦИНК Zn Сприяє загоєнню ран, а також запобігає інфекціям, які викликають запалення ясен. Продукти харчування, у яких він міститься: омари, мідії, лосось, свинина, яловичина, індичка, курятина, арахіс, бобові, коричневий рис, хліб із цільної пшениці.
«ВІТАМІННА БОМБА»
для дітей
Готуйте дитячий організм до зими влітку. Адже це сезон розмаїття натуральних вітамінів: овочів, фруктів та ягід. Лікарі пропонують готувати з них «вітамінну бомбу» – фреші.
v АПЕЛЬСИНОВИЙ Завдяки вмісту каротиноїдів, вітаміну С, фолієвої кислоти, незамінних амінокислот, апельсиновим фрешем лікують і здійснюють профілактику застуди й авітамінозу. Він зміцнює судини, поліпшує травлення, активізує роботу головного мозку, спалює жири, підвищує імунітет.Коли дитина вживає апельсиновий фреш, то у неї значно зменшується ризик подагри, захворювання нирок і легень, запалення суглобів, ясен і шкіри, анемії та інших захворювань крові, фізичне виснаження.
v ЯБЛУЧНИЙ У ньому чимало заліза, вітамінів А, групи В, С, Е. Лікарі рекомендують яблучний фреш для поліпшення розумової діяльності, під час стресу, анемії, захворювань бронхів чи легень, ожиріння. Він зміцнить серцево-судинну систему дитини, поліпшить роботу органів дихання.
v МОРКВЯНИЙ Найліпше джерело каротину (провітаміну А), вітамінів В,С,Д,Е, нікотинової кислоти, мікроелементів: заліза, селену, макроелементів: фосфору, магнію, кальцію. Якщо регулярно вживати морквяний фреш, то організм швидше заживлятиме виразки і навіть ліквідуватиме злоякісні пухлини, формуватиме імунітет і налагодить роботу кишківника. Лікарі рекомендують давати його дитині для поліпшення гостроти зору і лікування захворювань очей, як-то кон’юнктивіт й офтальмія.
v ГРУШЕВИЙ Грушевий фреш поліпшує настрій. Також він зв’язує токсини, важкі метали та виводить їх із організму. У ньому чимало природного цукру та клітковини, тож він ще й поживний, поліпшує травлення і нормалізує роботу кишківника. Грушевий фреш має бактерицидний, протизапальний, жарознижувальний, сечогінний ефекти, тож його застосовують у лікуванні застуди, циститу, захворювань нирок чи системи кровообігу.
v ГРАНАТОВИЙ Містить чимало антиоксидантів, завдяки чому зміцнює імунітет, підвищує стресостійкість організму дитини і скорочує ризик онкозахворювань. Гранатовий фреш поліпшує травлення, знімає біль, нормалізує температуру тіла й артеріальний тиск.
ГОТУЄМО НАТУРАЛЬНИЙ ЙОГУРТ УДОМА
Три компоненти натурального йогурта:
молоко
болгарська паличка (Lactobacillus bulgaricus)
термофільний молочнокислий стрептокок (Streptococcus thermophiles)
Ці молочнокислі бактерії збагачують мікрофлору кишківника, пригнічують розмноження патогенних мікроорганізмів у ньому, зміцнюють місцевий імунітет, стимулюють засвоєння білків і вітамінів.
Вам знадобиться:
ПРИГОТУВАННЯ:
Коли сквашуєте йогурт, то за можливості не перемішуйте, не відкривайте й не струшуйте його.
Експерти радять зберігати натуральний йогурт у холодильнику за температури +2 +6оС не більше 72 годин.
«ВОСКОВІ» ЯБЛУКА ТА СИНІЙ СИР
Діти частенько під час прогулянок просять у батьків купити щось смачненьке. Схопили в магазині сирок у найбарвистішій упаковочці чи яблуко, що у ліпшому випадку витерли об одяг, та й побігли далі гойдатися?
ДОСЛІД № 1
Беремо яблуко, кладемо його у блюдце, зверху поливаємо гарячою водою. Бачимо, що з яблука повільно змивається біла плівка. Що це за плівка? Від високої температури води із шкіри яблука плавиться і змивається віск. Ним постачальники фруктів обробляють яблука, аби вони мали привабливий для споживача вигляд. Штучний віск не засвоюється людським організмом і його часточки накопичуються у кишківнику. Тож у майбутньому це призведе до захворювань шлунково-кишкового тракту.
РОБИМО ВИСНОВОК, що яблука перед вживанням слід ретельно мити в гарячій воді.
ДОСЛІД № 2
Дві упаковочки сиру кисломолочного розкладаємо на двох різних тарілках. Беремо йод і додаємо кілька крапель у кожну тарілку. Спостерігаємо, що в одній сир став темно-синій, а в другій – кольори йоду і сиру не змінилися. Синій сир ми отримали тому, що у його складі є рафінований крохмаль. Деякі виробники додають крохмаль, олію, соду і крейду в сир, аби збільшити його масу й отримати більшу вигоду. Найчастіше ці домішки додають у дитячі глазуровані сирки чи сиркові маси з наповнювачами, тож на смак їх не можливо відчути. Вони призводять до харчових отруєнь, алергії, ожиріння тощо.
РОБИМО ВИСНОВОК – сир із домішками вживати не можна.
ОСОБИСТА ГІГІЄНА
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна – це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру,так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу.
Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері.
Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м’ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях.
Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров’я, настрій, міміку і поведінку людини.
Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев’язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.
ЯК УБЕРЕГТИСЬ ВІД ГРИПУ ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ
Пам’ятка для батьків
Щодо напруженої епідемічної ситуації
Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство освіти і науки України повідомляють, що в Україні за останні 5 років має місце нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яких можна запобігти проведенням імунопрофілактики.
Захворювання на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спадку захворюваності, зменшення між епідемічного періоду.
Ураховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року, Всесвітньою організацією охорони здоров’я рекомендовано недопущення не вакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти. Зазначена вимога передбачена в статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої дітям, які не отримали профілактичні щеплення згідно з Календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, діти у віці до 6 років повинні бути щепленими проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-іфекцфї. У шестирічному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту. На сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити імунопрофілактикою всі вікові групи, які цього потребують.
Просимо бути відповідальними до здоров’я своїх дітей і не ігнорувати заходи, спрямовані на попередження захворювання населення на інфекційні хвороби, яких можна запобігти шляхом імунопрофілактики.
ЯК ФОРМУВАТИ ПРАВИЛЬНУ ХАРЧОВУ ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ.
ЯК ГОДУВАТИ ДИТИНУ У ВИХІДНІ
Профілактика дитячих шкірних хвороб
У першу чергу, необхідно дотримання всіх правил гігієни житла, тіла й одягу. Також потрібно правильне харчування з достатньою кількістю вітамінів, правильний режим. Як тільки ви виявили у одного з дітей шкірне захворювання виключити спільне користування речами і т.д. Більшість гнійничкових, грибкових і вірусних захворювань заразні і легко передаються від хворих дітей або тварин. Часто шкірні захворювання викликаються алергенами – харчовими, ароматами, медикаментами. Їх необхідно вчасно виявити. Шкіра дітей легко забруднюється, особливо під час гри на вулиці, дачній ділянці. Мікроби з пилу і бруду легко проникають в дитячу шкіру. Чим рідше вона пошкоджується і забруднюється, тим рідше виникає такий різновид шкірних захворювань, як гнійничкові. При грибкових захворюваннях (це трихофітія, або стригучий лишай, а також опік) хвору дитину потрібно негайно ізолювати від контакту з іншими дітьми і показати лікарю. Дитину, яка видужала допускають у дитячий колектив тільки після того, як він пройде триразовий аналіз на грибок. Ізолюють від оточуваних і хворого на коросту. Для попередження корости потрібно стежити за здоров’ям домашніх собак і кішок, які можуть переносити захворювання. Обов’язково потрібно дотримуватися гігієни ліжка, одягу, іграшок – в них може «оселитися» коростяний кліщ. Профілактика дитячих хвороб зміцнить здоров’я Вашого малюка та подарує радість життя та спілкування. Будьте здорові!
Як зміцнити імунітет і дорослим і малим
Харчуйтеся так, щоб поповнювати запаси eнepгіі і відновлювати сили.
Від того, як ви харчуєтеся та п’єте у сезон холодної погоди також залежить стан вашого здоров’я та імунітету.
Правильне харчування допомагає регулювати температуру тіла та забезпечує достатню кількість eнергії для працюючих м’язів.
Тому харчування повинно бути таким, щоб eенергії утворювалося більше, оскільки в холодну погоду обмін речовин підвищується, і для зігрівання та зволоження повітря витрачається більше енергії, ніж при звичайній температурі.
ЩЕПЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийм дітей в дошкільний навчальний заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров’я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.
Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.
За повідомленням відомства, особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об’єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров’я і подальші наслідки.
У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.
У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при добрій епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного “Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу”.
В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.
За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.
Харчування у зимовий період
У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м’ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.
І звісно ж, не можна забувати про овочі і фрукти. Холодної пори найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець , брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат.
Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.
Застуді – жодного шансу
Якщо помітили у малюка перші ознаки застуди, негайно починайте лікування. Три – чотирирічному малюкові приготуйте гарячу ванночку для ніг. Для цього залийте суміш із чотирьох столових ложок лікарських трав(листя волоського горіха і ромашки) чотирма літрами гарячої води. Нехай дитина попарить ніжки десь п’ять хвилин. Потім ретельно витріть ступні, натріть їх спиртом, надіньте спочатку бавовняні, а потім вовняні шкарпетки і вкладіть малюка у ліжко періодично пропонуйте йому випити щось тепле, скажімо, липовий чай з малиною – рідина виводить з організму продукти інтоксикації.
У малюка нежить? Допоможе інгаляція. Кілька крапель ароматичної олії чайного дерева, шавлії, евкаліпту тощо нанесіть на хустинку, яку повісьте над ліжком. Подрібнені цибулю та часник загорніть у марлеву торбинку і на одну хвилину піднесіть до носа дитини.
Організовуємо карантин удома
Сприйнятливість організму дитини до вірусних інфекцій дуже висока. Вони поширюються повітряно-крапельним шляхом. Хворий чхає або кашляє, і в повітря разом з частинками слини або носового слизу потрапляють віруси. Якщо вдома хтось із членів родини захворів, потрібно вжити всіх заходів, щоб зменшити концентрацію вірусу в повітрі і обмежити потрапляння інфекції на предмети побуту. Для того щоб правильно організувати карантин удома, скористайтеся такими правилами.
Ізолюйте хворого
Це допоможе уникнути розповсюдження хвороботворної інфекції в помешканні. Виділіть, за можливості, хворому окрему кімнату. Без особливої потреби іншим членам сім’ї, а надто дітям, ліпше не заходити туди.
Провітрюйте приміщення
Не забувайте провітрювати помешкання, а особливо кімнату хворого. Так можна значно зменшити концентрацію вірусу в повітрі. Найліпше провітрювати приміщення 3-4 рази на день протягом 20-30 хв.
Проводьте вологе прибирання
Це зменшить концентрацію вірусу, як у кімнаті хворого, так і в усьому помешканні, адже в пилу вірус швидко накопичується.
Використовуйте окремий посуд
Виділіть хворому окремий набір посуду. Стежте, щоб ніхто не користувався ним. Періодично обдавайте цей посуд окропом.
Виділіть окремий рушник
У хворого має бути окремий рушник, яким буде користуватися тільки він. Рушник має бути в кімнаті хворого, а не у ванній, якою користуються інші члени родини.
Використовуйте одноразові хустинки
Використання одноразових паперових хустинок убезпечить інших членів сім’ї від зараження, адже їх можна викинути, а не прати і тим самим поширювати віруси.
Вдягайте марлеву пов’язку під час догляду за хворим
Це дасть змогу уникнути потрапляння вірусів до організму того, хто доглядає за хворим. Марлеву пов’язку слід міняти щодня.
Пам’ятайте
Хворий особливо заразний під час інкубаційного періоду хвороби, коли ще немає симптомів захворювання, і в перші 5-7 днів хвороби. Ризик зараження остаточно зникає тоді, коли у хворого нормалізується температура тіла.
Харчування дитини під час захворювання
Щоб дитина якнайшвидше видужала, дуже важливо під час захворювання правильно організувати її харчування. З цього приводу можна проконсультуватися з лікарем чи медичним працівником дошкільного навчального закладу та дотримуватися наведених нижче рекомендації.
Не примушуйте дитину їсти
Зазвичай батьки, коли під час хвороби дитина відмовляється їсти, примушують її до цього. Це неправильно, адже під час недуги дитячий організм спрямовує всі сили на боротьбу із захворюванням, а не на перетравлення їжі. Тому батьки мають прислухатися до бажань дитини та обирати для неї той раціон та режим харчування, завдяки якому дитячому організму буде легше впоратися із хворобою.
Давайте дитині багато теплого пиття
На початковій стадії захворювання, що зазвичай супроводжується високою температурою, дитячий організм дуже сильно зневоднюється. Тому дитині потрібно давати багато теплого пиття, зокрема молоко з медом, чай із малиною чи лимоном, відвар шипшини тощо.
Забезпечте дитину вітаміном С
Що ліпший імунітет у дитини, то швидше вона одужає. Для підтримання імунітету дитина має регулярно вживати продукти, багаті на вітамін С. Джерелами вітаміну С є свіжі овочі та фрукти. Проте цитрусові дітям слід пропонувати обережно, адже вони можуть спричинити алергію. Найліпше джерело вітаміну С, особливо взимку, — квашена капуста
Годуйте дитину кашами.
Каші багаті на мінерали, залізо, вітаміни групи В і рослинні білки. Найбільш цінними за вмістом корисних речовин є вівсяна і гречана каші, тому їх слід пропонувати дитині насамперед. Рідкі або напіврідкі каші під час захворювання дитина сприймає легше. Доцільно варити каші на молоці або м’ясному бульйоні.
Подавайте дитині молочні продукти за її бажанням
Якщо дитина любить молоко, слід пропонувати його в різноманітних видах. Найліпше під час захворювання — молоко з медом, а також кисломолочні продукти. Вони швидко засвоюються організмом, що під час хвороби дуже важливо. Утім іноді ослаблений дитячий організм не сприймає молоко. У цьому разі не варто наполягати на його вживанні.
Вводьте м’ясо в дитячий раціон поступово
У період загострення хвороби, доки тримається висока температура, діти зазвичай відмовляються від м’яса. Однак, коли пік хвороби минає, можна спробувати знову ввести його в раціон. Усі м’ясні продукти пропонуйте у відварному та протертому вигляді
Якщо в дитини після одужання не підвищився апетит, шлунок не сприймає їжу аж до блювання, в жодному разі не вдавайтеся до самолікування. Ці прояви можуть бути реакцією шлунково-кишкового тракту на антибіотики або бути спричинені дисбактеріозом абощо. Тому батькам слід терміново звернутися до лікаря для визначення подальшої стратегії лікування дитини.
Пропонуємо до Вашої уваги консультації ,пам’ятки на теми, що найбільше турбують батьків:
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу приймів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
– перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
– під час прийму їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
– після прийму їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, підкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийму їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
– привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
– виховувати слухняність, пошану до дорослих;
– заохочувати висловлювати прохання;
– навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
ПАМ’ЯТКА. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НОСОВІЙ КРОВОТЕЧІ Носова кровотеча – кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток. При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом. Не слід закидати голову, оскільки це пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс. Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його 3%- ним розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю. · Слід пересвідчитися , що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися , чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота. · Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки. · Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин. · Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном. · У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча у дітей сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.
|
ПАМ’ЯТКА. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННЯХ Рани – це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкіряних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо. – Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу ( венозну чи артеріальну ), що загрожує життю потерпілого. – Перебіг раневого процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура. – Будь яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами. – Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії: · за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу; · ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички; · промити рану 3% – ним розчином перекису водню чи мірамістином ; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом; · обробити краї рани 2%-ним спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5%-ним спиртовим розчином йоду; · заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала ). ● Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід знову накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення. ● Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибокі колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани. ● Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю. ● Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани. ● Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію. |
ПАМ’ЯТКА. ДОПОМОГА ДИТИНІ ПРИ ГОЛОВНОМУ БОЛІ. Головний біль виникає у результаті подразнення нервових закінчень у стінках судин голови чи у мозкових оболонках. Причини головного болю. Причинами головного болю можуть бути перенапруження зору, наприклад, при поганому освітленні; порушений зір, якщо дитина не носить окуляри; захворювання очей, наприклад, глаукома. «Стріляючий», «розривний» чи «пекучий» біль в обличчі та потилиці виникають при невралгії – нервовій хворобі, яка супроводжується болями у тілі людини у місці проходження нерва. Сильний головний біль, що супроводжується блюванням, запамороченням, високою температурою тіла виникає у разі запалення головного мозку та його оболонок. У такому разі слід негайно звернутися за медичною допомогою. Досить часто настирливий головний біль, пов’язаний із запальними захворюваннями придаткових пазух носа, може бути результатом черепно-мозкової травми. Нерідко він супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, неврологічні розлади, захворювання внутрішніх органів. Щоб з’ясувати причини настирливого головного болю, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, Головне – усунути причину, через яку виник головний біль. Слабкий головний біль. Якщо клінічні ознаки захворювання відсутні, слабкий головний біль допоможуть подолати: спокій; тепло чи холод, прикладені до голови; склянка чаю;очищувальна клізма. Головний біль легкого ступеня, повторюється епізодично, не вимагає специфічного лікування. Профілактикою такого болю є дотримання санітарно-гігієнічного режиму – раціональне вітамінізоване харчування, дотримання розпорядку дня, необхідна фізична активність та прогулянки на свіжому повітрі. . Сильний головний біль. У випадках сильного болю можна дати дитині знеболювальні лікарські засоби: парацетамол (з розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла ), ібупрофен ( з розрахунку 5-10 мг/кг) комбіновані лікарські засоби, що містять кофеін і спазмолітики – лікарські засоби , що знижують тонус, знімають спазми. Якщо головний біль сильний, частий чи не припиняється після прийому лікарських засобів, дитину слід терміново показати лікарю – невропатологу та провести необхідні діагностичні та лікувальні заходи. |
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни. Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлункового-кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією. Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом. Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно – побутовим шляхом. Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок. Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у кожному разі не зберігати до наступного годування. Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звернути увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі. Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах. Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу та не зберігати до наступного годування. Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з ним ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом. Готуючи їжу, варто пам’ятати що сирі продукти, зокрема птиця, м’ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 1000С. Заморожені м’ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням. Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів. Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими ( при температурі приблизно 600С чи вище ), або холодними ( при температурі приблизно 100С чи нижче ). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4 – 5 годин або більше. Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло ( температура вище 100С ), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини. Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 1000С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання ( правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю ). Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо. Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу. Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вини також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються. Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці. Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати. Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.
ПАМ’ЯТКА ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАБИТТЯХ Забиття – це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з’являються припухлість або крововилив ( синець ), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин. Послабити біль при незначних забиттях м’яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпсометричні ( охолоджувальні ) пакети. У разі їх відсутності можна застосувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери ( попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо. При підозрі на складнішу травму ( перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми: · При порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов’язку; · У разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу); · При порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця; · При підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити – переносити його можна лише на руках чи ношах. ЗАБИТТЯ ГОЛОВИ При забитті голови насамперед необхідно з’ясувати всі обставини травми, адже дитина може отримати струс мозку навіть через падіння з невеликої висоти. Якщо після удару головою дитина відразу ж починає плакати, а упродовж 15 хвилин заспокоюється – травма мозку малоймовірна. Насторожити після падіння мають такі симптоми: непритомність, біль, припухлість у зоні удару, блідість обличчя, в’ялість, нудота чи блювання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку допомогу. У разі появи гематоми у зоні удару дитину необхідно якнайшвидше показати лікарю. Якщо на місці удару з’явилася рана, слід обробити її краї розчином йоду і накласти стерильну пов’язку. Якщо в результаті травми дитина пошкодила зуб, їй необхідно прополоскати рот чистою водою і звернутися до стоматолога. У разі носової кровотечі внаслідок забиття голови необхідно посадити дитину біля вмивальника. Закидати голову не потрібно, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. На перенісся бажано покласти лід, огорнутий тканиною. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не сякалася і не затискала ніс. Якщо носова кровотеча триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.
|
ПАМ’ЯТКА При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати. Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження. Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє. Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення. Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин. Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне. Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОБМОРОЖЕНЬ у холодну пору року: ● носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом; ● закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс); ● пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму; ● дозувати тривалість прогулянок. |
ПАМ’ЯТКА ПЕРША ЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЕПІЛЕПТИЧНОМУ НАПАДІ Напади епілепсії зазвичай не потребують спеціальної медичної допомоги та минають самостійно. Головне – уберегти хворого від можливих пошкоджень. При падінні хворого слід підтримати на підлогу. Задля уникнення травмувань хворого слід прибрати предмети довкола нього, аби він не міг їх зачепити. У кожному разі не слід намагатися силоміць припинити судомні рухи хворого, адже цим можна лише травмувати його. Сівши поряд з хворим, слід лише підтримувати йому голову. Аби запобігти потраплянню слини у дихальні шляхи, слід злегка повернути голову хворого набік та очистити серветкою рот. Якщо род хворого трохи відкритий, можна спробувати покласти йому між зубами складений шматок тканини (хустку, серветку чи шматок одягу). Це допоможе запобігти прикусу язика, щік, .пошкодженню зубів. Якщо щелепи стиснуті не слід намагатися відкрити хворому рот. Після завершення судом слід повернути хворого на бік – задля уникнення западання язика. Слід намагатися запам’ятати послідовність протікання нападу, аби потім правильно описати його лікареві. Після припинення нападу рекомендують не будити хворого, якщо він заснув. Якщо одразу після припинення нападу хворий намагається встати й почати ходити, слід дозволити йому самостійно встати та, міцно притримуючи хворого (якщо досі тривають судоми, однак рідкісні), пройтися з ним. Слід негайно викликати лікаря, якщо: · Розпочався повторний напад; · Судомний напад триває більше 3-5 хвилин; · Після приступу хворий не опритомнює протягом 10 хвилин; · Епілептичний напад стався уперше; · Під час нападу хворий все ж отримав травми. |