18 Травня 2020
Основним завданням є – усунення різних мовленнєвих порушень, запобігання відхилень мовного розвитку.
Логопедія – наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.
У перекладі з грецької воно означає “виховання мовлення” і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов”язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.
Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов”язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.
У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.
У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.
У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.
Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.
Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.
Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних (логопедичних) прийомів.
1. Створення єдиного корекційно-навчального простору.
2. Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.
3. Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.
4. Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень.
Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.
ФФНМ — фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;
НЗНМ — нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;
ЗНМ — загальний недорозвиток мовлення.
Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь – рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.
Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення – 10 дітей, з ФФНМ – 12 дітей.
Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися.
Звичайно ж, ви любите свою дитину! Найкращу, найпрекраснішу на всій планеті! Ви бажаєте їй здоров’я і щастя, і, звичайно ж, хочете в майбутньому бачити її успішною і освіченою людиною. АЛЕ…успішною людина може бути лише тоді, коли вона легко і вільно володіє своєю мовою.
Всім відомо, що дитина не народжується із сформованим мовленням. Поступово, крок за кроком, вона вчиться правильно і чітко вимовляти звуки, узгоджувати між собою слова, будувати речення, зрозуміло та послідовно висловлювати свої думки. Але, нажаль, іноді мовленнєвий розвиток відбувається із запізненням або з особливостями розвитку. У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.
У турботливих батьків виникає багато питань:
* Чому моя дитина мовчить?
* Чи правильно розвивається мовлення у мого сина чи доньки?
* Чи необхідно вже хвилюватися або ще зарано?
* Яка причина порушення мовлення?
* Як допомогти дитині?
З усіма цими питаннями допоможе розібратися вчитель-логопед, який виправить порушення мовлення.
Почувши слово «логопед», більшість із Вас згадують комічні сцени із кінострічки «За сімейними обставинами». Все це смішно, доки ця проблема порушення мовлення не стосується Вас і Вашу дитину.
Всупереч розповсюдженій думці логопед не лише «ставить» звуки. Наше мовлення – це не лише звуковимова (вміння правильно вимовляти звуки рідної мови), але й:
* словниковий запас;
* фонематичний слух і сприймання (вміння на слух сприймати і розпізнавати звуки);
* граматична будова (вміння утворювати нові слова, з’єднувати їх в речення, дотримуватись правильних відмінкових закінчень і т. д.);
* зв’язне мовлення (вміння зв’язно висловлювати свої думки, вміння складати оповідання за картинками, із власного досвіду і, нарешті, придумувати казки, фантазувати).
В дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне – воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Важливо не пропустити цей період і своєчасно звернутися до вчителя-логопеда. Зрозумійте, дитина буде дорослішати, а звичка говорити неправильно буде закріплюватися і складніше піддаватися корекції.
10 ПРОСТИХ ПОРАД
ВЧИТЕЛЯ- ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
1. Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
2. Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
3. Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
4. Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
5 Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
6. Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
7. Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
8. Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
9. Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
10. Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Найлегший спосіб навчитись правильно та чітко вимовляти звуки — читати та промовляти віршики або скоромовки.